Танець на снігу (2024)

Старшокласниця Дженні, дівчина з аутизмом, мріяла провести вечір своєї мрії — затишну вечірку, де все буде за її правилами. Розумна та креативна, вона продумала кожну деталь: від музики, яка створює правильну атмосферу, до частувань, які підкреслювали її індивідуальність. Вона сподівалася, що її ідеальна обстановка подарує всім відчуття тепла та комфорту.

Тим часом її мама, Мелані, разом із вчителькою Дженні почала підготовку до інклюзивного шкільного танцю. Їхня мета була простою, але важливою: створити подію, де кожен учень, незалежно від своїх особливостей, відчуватиме себе бажаним і вільним. У процесі роботи жінки дедалі більше зближувалися: обговорення деталей та підтримка одна одної перетворили їхню співпрацю на міцну дружбу.

Для Дженні цей досвід став важливим кроком на шляху до самостійності. Вона навчилася довіряти, відкрила для себе радість спілкування з друзями та відчула смак перемог, хоч і маленьких, але таких значущих. А для Мелані шкільний танець став початком нових романтичних змін, які наповнили її життя несподіваними та світлими емоціями.