З Комеді-Франсез (2026)

(Голосів: 0)

Оригінальна назва: De la Comédie-Française

Якість: FHD (1080p)

Жанр: комедія

Країна: Франція

Рік виходу: 2026

Режисер: Мартен Дарондо, Бертран Юскла

Актори: Полін Клеман, Лоран Стокер, Жюльєн Фрісон, Марина Анд, Аделін Д'Ермі, Даніель Лебрюн, Sefa Yeboah, Крістіан Ек, Серж Багдассарян, Сефора Понді

Вік: 18+

«З Комеді-Франсез» (2026) — французька комедія режисерів Мартена Дарондо та Бертрана Юскла, для яких це перший повнометражний фільм, хоча обидва давно відомі завдяки скетч-серіалу «Broute». Головну роль зіграла Полін Клеман, яка сама є 546-ю соцієтаркою Комеді Франсез, тож фільм про внутрішнє життя цієї інституції вона робила буквально про своїх колег — і зізнавалася, що перед показом тодішньому адміністратору театру Еріку Рюфу в неї тремтіли коліна. Стрічка, яка триває всього 75 хвилин, стала тріумфом фестивалю комедії в Альп-д'Юезі 2026 року, де взяла одразу чотири нагороди, а преса зустріла її середньою оцінкою 4,1 з 5 на AlloCiné. Цікаво, що ідея народилася не в сценаристів, а від директора з виробництва самої Комеді Франсез Бертрана Шаафа, який побачив короткі програми команди на Canal+ і запропонував їм зробити скетчі про театр — проєкт спершу відкинули кілька каналів, перш ніж він перетворився на повноцінний фільм, знятий у 2025 році в шаленому темпі.

Сюжет розгортається за три години до прем'єри: Ніна Карді, молода режисерка, має представити свою першу постановку «Макбета» на сцені Комеді Франсез. Але замість урочистої підготовки на неї звалюється справжній хаос — один із акторів застряг у потязі, обладнання виходить з ладу, технічні негаразди накладаються на вибухові амбіції зірок трупи, а тут ще й треба встигнути подбати про власну дитину. Ніна намагається приборкати его своїх підопічних, їхні забобони й безкінечні сварки, розуміючи, що іншого виходу немає: золоте правило цього театру — виставу ніколи не скасовують. Те, що починається як звичайний робочий день, перетворюється на гонитву з часом, де кожна нова катастрофа стає приводом для сміху, а за лаштунками відкривається справжнє життя акторів — без перук, гриму й пафосу.