Називай мене татом / Клич мене Татко (2025)

7.4

(Голосів: 1)

Оригінальна назва: Panggil Aku Ayah

Якість: FullHD

Жанр: драма, комедія, сімейний

Країна: Індонезія, Південна Корея

Рік виходу: 2025

Режисер: Бенні Сетіяван

Актори: Рінгго Агус Рахман, Boris Bokir, Myesha Lin, Тисса Біані Аззахра, Сіта Нурсанті, Sebryan Yosvien, Тотос Расіті, Джо Проджект П., Йєєн Лідіа, Grace Emmanuela

Озвучення: двоголосий закадровий | UAFlix

«Клич мене Татко» (2025) — індонезійська сімейна драма режисера Бенні Сетіавана, знята за сценарієм Ріфкі Ардіші як ремейк успішного південнокорейського фільму «Pawn» (2020). Прем'єра відбулася в кінотеатрах Індонезії 7 серпня 2025 року, тривалість стрічки — близько двох годин, виробництвом займалися Visinema Studios спільно з корейською CJ ENM. У головних ролях знялися Рінгго Агус Рахман, Боріс Бокір, Тісса Біані Аззахра, Сіта Нурсанті та юна акторка Мієша Лін. Цікаво, що оригінальний корейський фільм «Pawn» із Сон Дон Ілем у головній ролі свого часу мав великий комерційний успіх у себе на батьківщині, і саме це стало підставою для індонезійського ремейку; творці локальної версії доклали чимало зусиль, аби перенести історію в переконливу атмосферу Індонезії 90-х років, зберігши при цьому емоційну суть і зворушливий тон оригіналу, а рецензенти після прем'єри особливо відзначали переконливу акторську хімію між Рінгго Агусом Рахманом, Борісом Бокіром та юною Мієшею Лін.

Дії розгортаються у 90-х роках, у центрі сюжету — Деді та Тананг, двоюрідні брати, які заробляють на життя, вибиваючи борги, і давно звикли до жорсткого, позбавленого будь-якого співчуття світу. Одного разу вони приходять до жінки на ім'я Росса, яка вже тривалий час не може повернути позику. Загнана в глухий кут, Росса вирішується на відчайдушний крок — залишає свою маленьку доньку Інтан заручницею боргу, а сама без попередження вирушає за кордон на заробітки. Деді й Танангу, які звикли думати лише про виконання денного плану зі стягнення боргів, доводиться взяти на себе геть незвичну для них роль — фактично замінити дівчинці батьків. Спершу дитина для них лише тимчасовий тягар, який має зникнути, щойно борг буде повернуто, проте безпосередність і щирість маленької Інтан поступово пробуджує в цих суворих чоловіках непередбачувану ніжність і теплоту. Коли ж виникає загроза розлуки з дівчинкою, обидва усвідомлюють, що встигли стати для неї не просто тимчасовими опікунами, а справжніми батьками.