Нічого особистого (2025)

Ліна — відома телеведуча, публічна особа зі стабільним глядачем та впізнаваним обличчям. Одного дня вона знаходить у соцмережах жорстокий коментар на свою адресу, написаний користувачем на ім'я Педро. Замість того щоб ігнорувати хейт або звернутися до юристів, вона вирішує діяти нестандартно: особисто приїздить до дверей Педро і просить його вголос повторити те, що він написав про неї в інтернеті.

Педро, який очікував кого завгодно, але не це, опиняється в становищі, де анонімна зухвалість розчиняється перед живою людиною, яка дивиться йому в очі. Те, що починалося як конфронтація, поступово переростає в дивне, незручне, але щире зближення двох зовсім різних людей. Вимушено проводячи час разом, вони виявляють несподівані точки дотику — самотність, страхи, нерозв'язані стосунки з близькими — і розуміють, що між гучним хейтером та публічною знаменитістю насправді не така вже й прірва.

Фільм є розширеною версією однойменного короткого метру того ж режисера, а його головна ідея — змусити анонімного агресора дивитися жертві в очі — виявилася настільки влучною та актуальною, що сам Марко вирішив розгорнути цей єдиний концептуальний момент у повноцінну людську драму про самотність та емпатію, де нікого не засуджують і не виправдовують.