Лялька (2025)

Лісова тиша оманлива, особливо коли вона приховує занедбану хатину з заколотими вікнами. Мейсі мріяла про романтичний вікенд і пропозицію руки та серця, але замість обручки отримала важкі ланцюги та роль у чужій божевільній виставі. Тепер її світ обмежений чотирма стінами, пропахлими старим ганчір’ям і страхом, а єдиним співрозмовником стає мовчазна фігура у порцеляновій масці.

Кожен день тут перетворюється на мучительний урок слухняності, де найменша помилка карається жорстоко і невідворотно. Похититель щиро вірить, що дарує дівчині нову сім’ю, оточуючи її моторошними іграшками та змушуючи грати роль слухняної доньки. Погляд Мейсі завмирає, коли вона усвідомлює, що виходу з цієї дитячої кімнати не існує, а в кутку вже приготоване місце для нової ляльки людського зросту.