Полуденні мережі (1943)

Самотня квітка на довгій дорозі, падіння ключа, відчинення дверей, ніж у буханці хліба, знята телефонна слухавка — суперечливі образи, які бачить жінка, коли повертається додому. Вона дрімає й, можливо, бачить сон. Їй ввижається таємнича фігура, що йде дорогою вниз. Ніж на сходинці, а потім — у її ліжку. Незнайомець кладе квітку на ліжко й зникає. Жінка бачить, як усе повторюється знову. Вона дрімає у кріслі. Прокидається — і бачить чоловіка, який піднімається сходами з квіткою в руці. Він кладе її на ліжко. Ніж поруч. Чи може ця послідовність снів і марень мати щасливий фінал? Дзеркало розбивається, чоловік знову заходить у будинок. Але чи знайде він її?