Дім (2024)

Після смерті Антоніо, його троє дорослих дітей разом зі своїми сім'ями повертаються до скромного сімейного будинку в селі, який тепер має вагоме завдання — бути підготовленим до продажу. Але цей будинок, сповнений дитячих спогадів та привидів минулого, швидко перетворюється на місце, де минуле починає переплітатися зі сьогоденням.

Протягом кількох днів, коли вони приводять будинок у порядок, старі сімейні спогади і секрети, що довго зберігалися, починають спливати на поверхню, змушуючи кожного з них зіткнутися з незручними правдами і невиліковними тріщинами в їх відносинах. Стіни цього старого будинку стають свідками не лише сліз та розбіжностей, а й моментів щирого сміху та відродження давно втраченої близькості.

Зібравшись разом, щоб закрити один розділ своєї сімейної історії, вони починають розуміти, що процес розставання з будинком стає не тільки фізичним зусиллям, а й емоційною подорожжю, яка дозволяє переосмислити і, можливо, зцілити старі рани. Зрештою, ці кілька днів у домі батька стають каталізатором змін у їхньому житті, даючи кожному з них нову перспективу на те, що вони залишають за собою, та на ті зв'язки, які вони обирають зберегти.