Лілії (1996)

У 1952 році католицький єпископ Білодо відвідує федеральну каторжну в'язницю, щоб почути сповідь вмираючого в'язня. У тюремній каплиці він, на свій подив, бачить кілька каторжників, що моляться. Підштовхуваний Чапленом, він благословляє їх і йде у сповідальню, щоб зробити те, заради чого він, власне, і приїхав. Ув'язнений, у якого єпископ має прийняти сповідь - Симон, друг дитинства єпископа. Але Симон задумав щось більше, ніж просто сповідь. Двері сповідальні замикають зовні і єпископ Білодо стає бранцем. Ув'язнені роблять із вівтаря сцену та перевдягаються з форми у театральні костюми. Вони починають показувати історію Симона, події, що відбувалися 40 років тому в тому селі, де він і Білодо жили, коли були підлітками. Єпископа змушують бачити драму, яка розгортається проти нього. Гра ніби переносить його на 40 років тому 1912 року... Любовний трикутник переростає в трагедію, і єпископа змушують згадати події, 40-річної давності, які він давно поховав у своїй пам'яті.