Посушливе літо (1963)

Маленьке турецьке село неподалік Егейського моря. Тут вирощують тютюн, і це єдиний спосіб забезпечити своє існування. Головними цінностями у цьому регіоні є не гроші, а вода та жінки. Воду тут називають кров'ю землі, бо прісна вода – рідкісний гість цього регіону, а жінок набагато менше, ніж чоловіків. У такому суспільстві в дуже посушливе літо розгортається трагічна історія двох братів. Осман, старший брат, виявляє на своїй ділянці джерело прісної води. Поступово він його розробляє і пускає течію вниз, в решту села, допомагаючи своїм сусідам. Все б добре, але в один день в його голову прийшла думка перекрити джерело і збирати воду в саморобні резервуари, а своїх сусідів залишити без надії на майбутнє. Як казав сам Осман: вони отримають її тільки після того, як він назбирає потрібну, на його думку, кількість води для себе. Його брат Хасан виступає різко проти такого рішення, але нічого не може вдіяти, бо за мусульманськими традиціями зобов'язаний слухатися свого старшого брата. Поступово ситуація розпалюється і сусіди починають діяти: спочатку це були звичайні погрози, потім почалися спроби нашкодити Осману та його господарству. Внаслідок однієї з таких вилазок Осман вбиває одного з мешканців села. Але й тут він виходить чистим із води: старший брат умовляє молодшого взяти провину на себе, бо йому менше дадуть і він швидше зможе вийти із в'язниці. Однак Хасану дають вісім років, і за ці роки його старший брат зовсім забуде про родича, а також почне активно ухльостувати за його молодою дружиною і продовжувати сваритися з сусідами.