Не шкодую про свою юність (1946)

1933 року фашисти змусили професора Ягіхара піти з університету міста Кіото. Один із його улюблених учнів, Ітогава, залишився в університеті, інший, Ноге, кинув навчання, присвятивши себе лівому руху. Дочка Ягіхара, Юкіе, всією душею тягнеться до пристрасного борця Ноге, але коли той на якийсь час відступає від руху, її охоплює розпач. У 1941 році Юкіе, прагнучи самостійного життя, приїжджає до Токіо. Тут вона зустрічається з Ітогавом, який став прокурором, і через нього дізнається, що Ноге теж знаходиться в Токіо. Юкіе знову зустрічається з Ноге, який бере участь у підпільному антивоєнному русі. Вона оселяється разом із ним, але щастя їх триває недовго.