Поляна (1979)

Батько просить сина Джованні вирушити до маленького містечка Сан-Джемініано, щоб допомогти йому продати останні дві кімнати в їхній колишній садибі. Самому батькові морально важко повертатися до місць, де пройшли його дитинство та юність. А син із дипломом юриста цілком може йому допомогти. У нього ще немає такої ностальгії за рідним корінням, яку відчуває батько. Та й Джованні, на думку батька, потрібно змінити обстановку: у свої двадцять з лишком років він все ще живе в батьківському домі. Приїхавши в Сан-Джемініано, Джованні зустрічає Еудженію. Дівчина працює у Флоренції антропологом, паралельно на громадських засадах влаштовуючи у містечку аматорські театралізовані спектаклі з дітьми. Між молодими людьми починається роман. Через якийсь час у містечко повертається Енцо. Цей лівак-анархіст навіть за десять років після травневої революції 1969 року одержимий ідеями перебудови світу. Енцо за утворенням аграрій і намагається створити якусь сільськогосподарську комуну, нахабно експропріювавши занедбані землі місцевих власників. Енцо та Еудженія звикли до свободи стосунків, вони вже чотири роки разом, але у кожного трапляються романи на стороні. Але цього разу все серйозніше. Енцо вперше відчуває ревнощі, Джованні хоче виїхати, але Енцо його не відпускає, оскільки любить подругу і хоче зробити її щасливою. Джованні обіцяє виїхати, але залишається ще на кілька днів, що з'їдається болісною ревнощами і бажанням будь-що-будь розділити Еудженію з Енцо.