Капернаум (2018)

12-річний Зейн не може точно відповісти на запитання, скільки має братів і сестер, але впевнений, що дітей у його сім'ї мало бути менше. Незважаючи на юний вік, Зейн нелегально працює, стежить за молодшими, допомагає старшим, шукає гроші та документи на еміграцію до Швеції. Він дивиться на світ з неприхованою ненавистю. Йому є що ненавидіти. Діти на вулицях Бейрута жебракують, їдять посипаний цукром лід та чіпси, дівчаток якомога раніше продають заміж, сам він змушений їсти, що потрапило, спати, де доведеться, і найголовніше – він щойно отримав п'ятирічний термін. У в'язниці Зейн подає до суду батьків. За те, що вони дали йому життя.